Пояснююча записка

Реконструкція вулиці Лесі Українки розглядається Творчою архітектурною майстернею «Балан та Стельмащук» як благоустрій частини міста Луцька, що втілює його історичну ідентичність та самобутність. Мета проекту – організація комфортного міського середовища, створення загальноміської рекреаційної зони, організація своєрідних туристичних воріт до Старого міста – Луцького історико-культурного заповідника.

В цю зону, на нашу думку, повинні бути включені вулиці історичного Луцька сформовані у передвоєнний та післявоєнний час, які сьогодні уособлюють Луцький центр – у зоні сформованій Театральною площею і проспектом Волі та обмеженою парком вздовж річки Стир. В цю зону входять вулиці, що прилягають до пішохідної зони – такі як: Богдана Хмельницького, Паркова та Крилова. Власне цей невеликий район разом з “старим містом” та його перлиною – замком Любарта і є Луцьком. Сучасна забудова та споруди радянського періоду (хіба за винятком комплексу будівель на Площі перед Університетом та входом до парку) не є цікавим з точки зору архітектури та туристичного потенціалу. Такі (або подібні) райони типової забудови ми можемо побачити в будь-якому місті України.

Вулиця Лесі Українки була вперше запропонована нами до реконструкції під пішохідну зону в час підготовки до 900 – річчя міста Луцька. За зразок була взята пішохідна зона у Литовському місті Каунас.

З часу реконструкції пройшло майже 30 років. За цей час вулиця «постаріла». Особливо постраждали від часу системи водовідводу. Бетонні лотки дощової каналізації частково зруйнувались, вода розмиває основу, плитка просідає, руйнується. Тому в першу чергу планується замінити аварійні лотки водовідводу на систему водовідведення Українського виробництва.

Передбачається також заміна мощення вулиці. При цьому, буде відкрито історичне довоєнне мощення – плитка Трилінського, якою була замощена проїжджа частина вулиці і яка зараз захована під «сучасною» бруківкою. Маючи досвід роботи з цим історичним – суто “Луцьким” матеріалом (нами проектувалась вул. Крилова, на якій ми спробували поєднати історичне мощення та сучасні елементи) ми маємо велике бажання застосувати цю плитку в оздоблені вулиці.

У першому варіанті проекту, з плитки Трилінського ми планували виконати велодоріжку по всій довжині вулиці. Однак під час обговорення дуже багато лучан в тому числі велосипедистів “забракували” цей варіант, а зважаючи на незначну ширину вулиці Лесі Українки від велодоріжки довелося відмовитися взагалі. В представленому відкоригованому проекті ми використовуємо Трилінку для мощення вузької (до метра) полоси вздовж фасадів будинків. Таким чином, ми і історичне мощення покажемо і виключимо незручності, що виникають при пересуванні пішоходів по цій плитці. Решта мощення буде виконано з плитки типу ФЕМ. Нами розроблені типові “карти ” з цього матеріалу, що створять своєрідний ритм мощення. Частково побачити такий художній прийом можна на прикладі мощення біля будинку культури на театральному майдані. Для того щоб оцінити «карту» в матеріалі у натуральну величину, одну з типових “карт” буде викладено в дворі по проспекту Волі, 22.

Вулиця Лесі Українки ділиться проектом на три відрізки:

1. від Театральної площі до вул. Кривий Вал;
2. від вул. Кривий Вал до вул. Глашки Гулевич;
3. від вул. Глашки Гулевич до площі Воз’єднання.

Архітектори ТАМ «Балан та Стельмащук» вважають, що це дасть можливість поетапного виконання робіт з благоустрою із збереженням загальної концепції проекту.

Функціональним зонуванням вулиці передбачено:

• Збільшення кількості автостоянок (архітектурна майстерня проектує велику автостоянку біля будинку техніки (ЦНАП) та передбачає стоянку на закінченні вулиці, біля ательє «Зося».
• Реконструкція існуючих та створення нових скверів.
• Реконструкція скверу на перетині вул. Лесі Українки та Кривий Вал, а також влаштування скверу біля Центру надання адмінпослуг.

Концепцією передбачається винос розміщеного перед Центром надання адміністративних послуг книжкового ринку та влаштування на його місці скверу, з можливістю добудови до ЦНАПу приміщень з метою покращення зручності доступу до центру людям з особливими потребами.

Як перша черга благоустрою цієї ділянки планується влаштування частини скверу без виносу книжкового ринку. Будинок Центру надання адміністративних послуг розглядається нами як одна з головних адмінспоруд міста, з великою кількістю відвідувачів. Тому організація комфортного простору біля Центру надання адмінпослуг на нашу думку є дуже важливою. Нашими архітекторами планується розміщення біля ЦНАПу «сухого пішохідного фонтану», авторської паркової скульптури «Хлопчик на велосипеді», облаштування зон відпочинку з парковими лавами та регулювання потоків відвідувачів ЦНАПу за допомогою розгалуженої системи доріжок.

Також планується реконструкція та розширення простору скверу біля пам’ятника Бойко, (без знесення пам’ятника) з влаштуванням дитячого майданчика на місці старого літнього кафе. Ці дії мають слугувати меті наповнення життям частини вулиці від перехрестя з вулиці Глашки Гулевич до площі Воз’єднання.

Передбачається також влаштування скверу, автостоянки та встановлення елементів благоустрою на завершенні пішохідної зони. Архітектурною компанією «Балан та Стельмащук» пропонується встановлення годинника на осі вулиці Лесі Українки, як візуальної домінанти, що завершує пішохідну вулицю.

Ми передбачаємо знесення більшої частини старих та хворих дерев вздовж вулиці Лесі Українки і їх заміну на шаровидні клени (аналогічно тим, що були посаджені при реконструкції проспекту Волі). При цьому кількість дерев на вулиці зросте, адже у скверах на розі вулиці Л.Ураїнки та Кривий Вал, та у сквері біля пам’ятника І.Бойку планується розміщення нових дерев та збільшення площ квіткових клумб.

Враховуючи історичну складову пішохідної зони нами передбачено встановлення пам’ятного знаку на місці розміщення у 15-17 століттях «Нових» в’їздних воріт на валах міста. Власне вулиця Кривий Вал отримала свою назву, як така, що проходила вздовж границі міста того часу, по абрису оборонних валів. Наявність таких історичних елементів разом з вже існуючою та запроектованою міською скульптурою зробить пішохідну зону більш цікавою. В цій же зоні, на перетині вул. Л. Українки та Кривий Вал нашими архітекторами планується розширення існуючого скверу в бік будинку АТС.

Системою підпорних стінок ми піднімаємо зону вздовж вулиці Кривий Вал до відмітки рівня вулиці Лесі Українки. Таким чином сквер біля магазину “Мисливець” та торгового центру, з парковою скульптурою значно збільшить свою площу. Також в цій зоні передбачено влаштування “сухого пішохідного фонтану” встановлення пристроїв для зарядки мобільних телефонів та організація зони вільного доступу до Wi-Fi Інтернету, а також встановлення паркових лав.

Велику увагу ми приділили заходам по обмеженню руху транспорту в межах пішохідної зони. При цьому ми ліквідуємо всі обмежувачі виконані з обрізків труб, та металеві стовпчики, якими перегороджені пішохідні зони і які створюють небезпеку для пішоходів (особливо в ожеледицю зимою). Пішохідна зона відділяється від проїзної частини гранітними напівкулями висотою 50 см. Це перешкоджатиме руху легкового транспорту, в той же час даючи можливість рухатись аварійній та пожежній техніці.

ТАМ «Балан та Стельмащук» передбачається також заміна існуючих світильників. Розміщені на вул. Лесі Українки декоративні ліхтарі застарілі з естетичної точки зору, замінюються на стильні міські світильники з елементами лиття, аналогічно до світильників встановлених у «Старому місті». Також, окремим проектом, планується розробка концепції вечірнього декоративного освітлення вулиці, виконання якого буде можливим тільки після наведення ладу з фасадами будинків на вулиці.

Реконструкція фасадів є однією з важливих складових формування комфортного та самобутнього міського простору. Виконати цю роботу без докорінної заміни вуличної реклами не можливо. На сьогоднішній день архітектурний образ історичного міста (в т. ч. і вул. Л.Українки) знищений агресивно-недолугою рекламою.

Тому перше, що необхідно зробити в плані реконструкції фасадів пішохідної зони – створити, прийняти та реалізувати концепцію розміщення зовнішньої реклами у місті Луцьку. Тільки ці дії зможуть докорінно змінити образ міста, розкриють історичні фасади будинків і дадуть можливість проведення реставраційних робіт з поновленням фасадів, з подальшим створенням систем вечірнього художнього освітлення вулиці.

В контексті стратегічних завдань по реконструкції та ремонту фасадів ми бачимо поновлення історичного вигляду унікального фасаду Луцького базового медичного коледжу та декоруванням фасадів ательє «Зося» шляхом створення своєрідних «вхідних воріт» пішохідної зони з боку Старого міста.

Завантажити планшети у кращій якості (ex.ua).